Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожий

Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЙ"
Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Залізя́нка, -ки, ж. Желѣзная дорога. Їхав там, де проходить ота залізянка, що бігають прудко. Екатер. у. ( Залюбовск.).
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Росяний, -а, -е. Росистый, росный. Росяна нива. КС. 1882. V. 358. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 37.
Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.