Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожечка

Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖЕЧКА"
Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби... Кв. II. 56.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Стокрівця, -ці, ж. Раст. Hypericum perforatum. Вх. Лем. 470.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала. Гол. І. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.