Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожиля

Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЯ"
Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Укір нар. см. на-вкір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖИЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.