Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожиль

Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖИЛЬ"
Брижнастий, -а, -е. 1) Отороченный оборкой. 2) Морщинистый.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Знеславити Cм. знеславлювати.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Німтур, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Ростолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкув і той повинен зробити. Чуб. III. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.