Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл.
1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався.
2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу.
Полубочок, -чка, м. Боченокъ ведеръ въ 10 — 15. Аж три бочки й полубочки та солодкого меду.
Помалювати, -лю́ю, -єш, гл. Расписать красками, покрасить. Найми другую, щоб постіль слала, щоб піля походи помалювала. Плавало суденце — помальоване денце.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ.
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
