Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. 2) Раст. Heruiaria glabra L. Ум. Гро́мик.
Медляк, -ка, м. = меделян.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Самоук, -ка, м. Самоучка.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
