Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
