Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Як я тебе зростила, сама себе звеселила.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий.
2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату.
Обстати Cм. обставати.
Поплітати, -та́ю, -єш, гл.
1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками.
2) Связывать горшки проволокою.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Повезуть у сенат до царя.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане.
