Волинь, -ні, ж. Волынь.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Виступає. Обік його жіночка небога.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. .
Чімируха, -хи, ж. Названіе водки. Бодай тії пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув так, як муха.