Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка.
Блискавчин, -на, -не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговоръ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу.
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту!
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Під ним (городом) ціла різа землі буде.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.
