Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
Заґа́вити, -влю, -виш, гл. — кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала?
2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
