Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Підстарші дружки.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла.
2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Кривоніс не стерпів такої одповіді.
Увинути, -ся. Cм. увивати, -ся.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
