Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чоботариха

Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого. К. Іов.
Зелені́сеньконар. Ум. отъ зелено.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. Вас. 182. 2) Котловина. Мнж. 185.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБОТАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.