Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верста

Верста, -ти, ж. = верства.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТА"
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Виліпити Cм. виліплювати.
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
Знемогтися, -жуся, -жешся, гл. Утомиться, устать, изнемочь, выбиться изъ силъ. Погасли очі, знемоглися руки. К. ХП. 53. Знемігся ж мов і задрімав. Котл. Ен. II. 36.
Кровожерний, -а, -е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Прийгра, -ри, ж. = пригра. Пасіка роїста на притру вийшла. К. ЦН. 237.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.