А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї...
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. Візьми, сестро, піску жменю. Висипав їй жменю дукатів. Укинув попелу жменю. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. Стоїть хатина, коло неї жменя города. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ув. жме́нище.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Хто чистоту з нечистого добуде?
Шльонск, -ку, м. Силезія.
