Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурулечка

Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУЛЕЧКА"
Заору́дувати, -дую, -єш, гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.
Запа́листий, -а, -е. Запальчивый. Він чоловік смирніш, а як був отто у нас пан, так такий же запалистий, що крий мене Мати Божа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
Молда́вка, -ки, ж. 1) Молдаванка. 2) Названіе овчины, привозной въ Полтавск. губ. изъ Бессарабіи иди Подоліи. Вас. 154.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. Г. Барв. 190. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки. ХС. III. 57.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Прибавити, -ся. Cм. прибавляти, -ся.
Прибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРУЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.