Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

токмити

Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОКМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОКМИТИ"
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОКМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.