Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових.
Кака, -ки, ж. Дѣтск.
1) Испражненія.
2) Все дурное, нечистое, грязное.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу.
Пташина, -ни, ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко!
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака).
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ламати язик на татарський штиб. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. 2) Мелко истертый уголь.
