Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинен

Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНЕН"
Брилів'Є, -в'я, с. соб. Крупные камни. Желех.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Папортина, -ни, ж. = папороть. Вх. Пч. II. 29. Вх. Лем. 446.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Стрічений, -а, -е. ні куми́ = стрітенні куми. Мил. 183.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.