Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный.
2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші.
Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Земледух, -ха, м. Насѣк. медвѣдка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris.
Ковзь! меж. Скользь!
Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Перегризати, -за́ю, -єш, сов. в. перегри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Перегрызать, перегрызть. Добрі зуби і камінь перегризуть.
Рабин, -на, м. Раввинъ. Рабин умер, а книжечка зосталася.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе.
