Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. 2) Любезный, пріятный.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу.
Пестрюга, -ги, ж.
1) Рыба Acipenser Stellatus, севрюга.
2) Рыба Salmofario, форель.
Покидати 2, -даю, -єш, гл. Бросить, оставить (во множествѣ). Нащо ж ти діточки покидала? В руйновищі, що люде по'дбігали, покидали мов кучуруги цегли. чуби покидати. Первоначально: остричься (о многихъ), а затѣмъ: быть взятымъ въ солдаты, такъ какъ при томъ взятыхъ стригутъ.
Поназдивитися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Ож побачите! ож поназдивитесь!
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть.