Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покаляти

Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛЯТИ"
Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Вимантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Відмерти Cм. відмірати.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. МВ. І. Співочу птицю чути. Св. Л. 295.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.