Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покаляти

Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛЯТИ"
Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така. Грин. III. 683.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Христосанка, -ки, ж. Особая пѣснь религіознаго содержанія, которую поютъ на рождественскихъ праздникахъ. (христо́санки отличны отъ колядо́к). МУЕ. ІІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.