Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики?
Калачик, -ка, м.
1) Ум. отъ калач.
2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні.
Неводний, -а́, -е́ Относящійся къ неводу.
Серниця, -ці, ж. = серна. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
