Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лось

Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОСЬ"
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати. Зміев. у. Новомоск. у.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ). Камен. у.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Проколювати, -люю, -єш, сов. в. проколо́ти, -лю, -леш, гл. Прокалывать, проколоть. Голову проколеш йому остю. К. Іов. 93.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.