Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурундук

Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L. Шейк. Вх. Пч. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУНДУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУНДУК"
Агаря́нка, -ки, ж. Магометанка, турчанка.
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Конюшина, -ни, ж. Клеверъ, Trifolium pratense. Волын. г. ЗЮЗО. І. 139.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Припуск, -ку, м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРУНДУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.