Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурта

Бурта, -ти, ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118. 3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у. 4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у. 5) = бурса 3. Сим. 193. 6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРТА"
Визиркати, -каю, -єш, гл. Высмотрѣть, уловить. Я визиркала таку годину, що люд поховавсь трохи, та й у гай. Г. Барв. 94.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла. Зміев. у.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась. Г. Барв. 58.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.