Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхайло

Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАЙЛО"
Віджити Cм. відживати.
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Сивограк, -ка, м. пт. Сивоворонка, Coracias garrula.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРХАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.