Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхати

Бурхати, -хаю, -єш, гл. 1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Котл. Ен. ІІ. 6. Море.... реве да бурхає. К. ЧР. 308. 2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Мкр. Г. 5. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею. Сим. 224. 3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає. К. Псал. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХАТИ"
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ. Желех.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька. Вас. 147.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви. 1) Малое корыто. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Залюбовск.
Притоптати Cм. притоптувати.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у. 2) Невольникъ, арестантъ. Угор. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Убуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. Н. п. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.