Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ.
1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Хоч гірше, аби инше.
2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Ми ще гірше здивувались.
Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. и Ум. клецьок.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку.
Панотецький, -а, -е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку.
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
