Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Довжник весело бере, а смутно віддає. 2) Раст. Euphrasia officinalis.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ.
На́віть нар. см. навіт.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Піхто тебе не примушав. Примусив учеників своїх увійти в човен.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
Черчатий, -а, -е. = червчатий. Черчатая плахта. Черчатий пояс.
