Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурувати

Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере. Г. Барв. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРУВАТИ"
Бутирь, -ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. Стрижевск. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр. Мнж. 176.
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл. Хорол. у.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Рибачити, -чу, -чиш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Чережний, -а, -е. Очередной.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали. АД. і. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.