Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буняк

Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЯК"
Зломча, -чати, с. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 420.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа. Вх. Уг. 246.
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Вх. Зн. 34. Cм. мажчир.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237. 3) = підпалак. Вх. Лем. 449.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Придавити Cм. придавлювати.
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.