Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буняк

Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЯК"
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати. Шух. І. 39.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.