Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тіточчин

Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТОЧЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТОЧЧИН"
Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Брундишка, -ки, ж. Раст. Bulbocodium ruthenicum. Анн. 72.
Відвідний, -а, -е. час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ. Вх. Зн. 7.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру! Рудч. Ск. I. 72.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТОЧЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.