Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье.  2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.                        
                        
                                                
                          
	Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно.  А що загорюєш, то все прогайнуєш. 
                        
                        
                                                
                          
	Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
                        
                        
                                                
                          Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.                        
                        
                                                
                          Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились.                         
                        
                                                
                          Лящ, -ща, м.
	1) Рыба лещъ, Cyprinus brama.
	2) Пощечина. Дати ляща в пику.  Як дам тобі ляща я в пику.  А що, іззів ляща?  Ум. ля́щик.                        
                        
                                                
                          Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.                        
                        
                                                
                          
	Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники.   І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. 
                        
                        
                                                
                          Товкущий, -а, -е. 	Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде?  Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща.                         
                        
                                                
                          
	Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка.   Шини на колесах. 2) Рельса.