Вибатькувати, -кую, -єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую.
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать.
Хорота, -ти, ж. = хворота.
