мулити 1
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Том 2, ст. 454.