Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 1

Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Доню́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. доню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Донюхиваться, донюхаться. Собаки донюхались та й ззіли. Стор. І. 27.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто. Ном. № 3513.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1
Улазливий, -а, -е. = улізливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.