Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вор'я

Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОР'Я"
Бубликів, -кова, -ве = бублишний. Драг. 173.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.