Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку.
Тонісічкий, -а, -е. = тонісінький.
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні.
