Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Зоряниця, -ці, ж. Звѣзда.
Зрадній Cм. зрадний.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
