Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тхніння

Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця. Левиц. І. 442.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХНІННЯ"
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав. Чуб. V. 977.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312.
Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого. Желех.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Папірок, -рка, м. = папірець. Вх. Лем. 446.
Пригатити Cм. пригачувати.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТХНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.