Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потеряти

Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мет. 210. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Чуб. V. 345. Як так граться, то й хатку потеряєм. Ном. № 3814. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. Грин. III. 474. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ. КС. 1893. VI. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРЯТИ"
Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Випостувати, -тую, -єш, гл. Пропостить. Три дні випестувати. К. Бай. 102.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Кисличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. 2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14. 3) мн. Раст. Pyrola secunda L. ЗЮЗО. І. 169.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Тутечка, тутечки, нар. Ум. отъ тут.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.