Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ум. глинка.
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Ум. Дивува́ннячко.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Папляти, -ляю, -єш, гл. Невнятно говорить, мямлить.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ.
Чмирь, -рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру.
3) —ря. Чумазый.
