Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство.
Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.
