Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz).
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Крутяться, як оглашенні.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. В мене рід гордий та пишний.
2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Друженька пишненька.
Пообділювати, -люю, -єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Ум. шурячок.