Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. 4) = Вівсюг.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила.
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова.
Підкормлювати, -люю, -єш, сов. в. підкорми́ти, -млю́, -миш, гл. Подкармливать, подкормить.
Турня, -ні, ж. Башня, колокольня. На білецкій церкви мурована турня. Ум. туренка. На кошицкой церкви черевна туренка.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл.
1) Вписывать, вписать.
2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
