Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовик

Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВИК"
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Вилізти Cм. вилазити.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ. Мнж. 117.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Наре́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Нарепкався, як свиня браги. Ном. № 12249.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.