Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовик

Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВИК"
Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Уздила, -ди́л, мн. = удила. Гол. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.