Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Блакитніти, -нію, -єш, гл. Голубѣть. Жита колосіють, волошки блакитніють. Небо блакитніє.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет.
Підлетіти Cм. підлітати.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти.
Розумовий, -а, -е. Умственный. Розумова неволя. Висока стадія розумової культури. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ.
