Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовник

Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВНИК"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Чотиречка, -ки, ж. Въ загадкѣ: четыре пальца руки. Чотирі чотиречки та п'ятий макаречко (мизинець) несуть кривулечку (ложку) через тин та в вуличку (рот). Грин. 1. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.