Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовник

Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВНИК"
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ. Вх. Уг. 228.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Понадкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо. Харьк. у.
Поодс.. Cм. повідс..
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.