Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівник

Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини. Федьк. І. 96.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Ном. № 13484.
Сталитися, -лю́ся, -лишся, гл. Оскаливаться, переносно: плакать. Оттак жінки що-дня голосять, а роспитай — сама не зна, чого сталиться навісна. Греб. 333.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Шостака, -ки, ж. Шестерка въ картахъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.