Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівник

Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Витіяти Cм. витівати.
Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Курваль, -ля́, м. Распутный человѣкъ. Ном. № 11213.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г.
Оказатися Cм. оказуватися.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.