Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівник

Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВНИК"
Виїхати Cм. виїздити.
Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Склянчина, -ни, ж. 1) Стаканъ, стаканчикъ. По склінчині води. Гн. І. 135. 2) Стекляныя бусы и вообще стекляныя украшеніи. Вх. Лем. 466.  
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.
Усовістити Cм. усовіщувати.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.