Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовлятися

Домовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. домо́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВЛЯТИСЯ"
Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Братунин, братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. мошечка.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Покопирсати, -са́ю, -єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. І. 67.
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Мет. 15. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849.
Сходини, -дин, ж. Сходка, собраніе.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.