Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домовлятися

Домовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. домо́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМОВЛЯТИСЯ"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Виїсти Cм. виїдати.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Притектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Прійти. На городі бараболя, — ой десь моя лиха доля; бараболя розцвітеся, лиха доля притечеся. Грин. III. 657.  
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Ном. № 6515. Вгадай мені, мати, сей сон. Макс. Божих сил не можна вгадать. Ном. № 31. Я вгадував, що щось буде. Шевч. 101. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш. Св. Л. 293. 2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? О. 1862. X. 7. Живо його вгадав і каже: здоров, свату. Грин. І. 106. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались. О. 1862. X. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.