Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Намі́шувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. наміси́ти, -мішу́, -сиш, гл. Намѣшивать, намѣсить. 2) сов. в. наміша́ти, -ша́ю, -єш. Намѣшивать, намѣшать. Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Порозбивали з горілкою бочки. Він би й губи й зуби усім порозбивав.
Приповість, -ти, ж.
1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали.
3) Притча. Говорив до них приповістями.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії.
