Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурдій

Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Обтісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. обтеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Обтесываться, обтесаться.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати. Мкр. Н. 37.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.