Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Довготеле́сий, -а, -е. Длиннотѣлый. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко?
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці.
Платянка, -ки, ж. Портянка, онуча. Ум. платяночка. На білені платяночки ти красно обуйся.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. Пообрізувала їй шкуру на руках.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце.