Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку.
В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. б) Trifolium flexosum L. в) Trifolium montanum. 2) Связка.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Мотря... дітей пантрує й годує. Пантрували огнища.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці.
