Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручувати

Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Брез пред. 1) = через. Ішов єм брез сіни. Гол. ІІІ. 407. 2) Безъ. Вх. Лем. 394.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Ущасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив. К. Псал. 147.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.