Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручувати

Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку. Ном. № 7188.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. ІІ. 174. Н. Вол. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.
Моли́твати, -ваю, -єш, гл. Читать молитву и давать имя новорожденному. Дитину молитвати. Камен. у.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Острів, -рова, м. 1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364. 2) = острева. Желех. Ум. острівець. Левиц. І. 91.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.