Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стручувати

Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЧУВАТИ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Відповідній, -я, -є. 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові.... Ном. № 336.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Захандри́чити, -чу, -чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замшіть, і в піч посадить. Грин. II. 312.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Походеньки, -ків, м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.