Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільний

Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Галичанка, -ки, ж. Жительница Галиціи. Желех.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Понадписувати, -су́ю, -єш, гл. Надписать (во множествѣ).
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.