Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільний

Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Белькот, -ту, м. Болтовня, лепетъ. Аф.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ. Kolb. І. 68. Уман. у. Хотин. у.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Пурнути Cм. пуринати.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль. Шух. І. 29.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Стругнуть. 2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав. Котл. Ен. 3) Ударить. Як стругне його по пиці. Лохв. у. 4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув! Лохв. у.
Трибух, -ха, м. Требуха. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.