Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвік

Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Ведмедчук, -ка, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. І. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus. Вх. Пч. I. 6.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Политися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. К. Псал. 95. Кров полилася. Шевч. 167.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Вх. Уг. 267.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена. Мир. ХРВ. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.