Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільно

Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо. Н. Вол. у.
Угниличити Cм. угниличувати.
Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.