Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільно

Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя. Мет. 403.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски. О. 1862. V. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.