Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільно

Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНО"
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.